В 2016 році вийшла в світ перша поетична збірка учениці 11 класу Несен Єлизавети «Сезонна алергія»
Автор роботи була учасницею поетичної весни 2015 і
2016 років. Актуальність поезій вразила членів журі.
Перші
вірші були присвячені рідному дядькові, який добровільно вирішив служити в АТО.
І так сталося, що потрапив він в найскладніші ситуації. Ми з родиною дуже
переживали за нього, адже телебачення кожен день розповідало про жахливі події,
які відбувалися на полі бою. Дуже хотілося підтримати його, переконати, що
вдома чекають та люблять.
Усі ці переживання поступово виливалися в римовані рядки. І так склався
перший вірш, який дістав назву «Воїнові АТО». У ньому йшлося про життя солдата,
який виріс у звичайному селі, не був
професійним військовим, але почалась війна. Війна, яка змінила все:
Мав друзів ти і люблячих батьків,
не знав ніколи смутку і печалі,
та все змінилось з настанням війни,
яку ми навіть не чекали.
[«Воїнові АТО»]
У 2015 р. автора було запрошено на засідання літоб’єднання ім. О. Донченка.
Саме там відбулося знайомство з цікавими освіченими людьми, які допомагають
реалізувати мрії, досягти певного рівня та знайти власну манеру письма.
Автор
Автор роботи завжди брала участь в різноманітних конкурсах.
2015-2016
рр. були написані вірші на конкурси: Всеукраїнський конкурс учнівської
творчості, «Прийшла зима…», «Єднаймося, браття», «Чорнобильська катастрофа»,
«Усе починається з мами», «Моя бібліотека». Результат – призові місця, грамоти
та дипломи.
Кожного року проходить конкурс до Дня Перемоги. 2015 року
було прочитано власну поезію, присвячену подіям Великої Вітчизняної війни. Журі
високо оцінило твір, визнавши його найкращим.
У 2016 році написані вірші було систематизовано і видано
збірку «Сезонна алергія». Вона є першим вдалим кроком у яскраве творче
майбутнє.
Оцінка
збірки письменниками Лубенщини
Голова
літоб’єднання ім. О. Донченка при редакції газети «Лубенщина» О.Міщенко:
«Єлизавета має яскраву уяву, спостережливість. Усе це, помножене на знання
мови, а також володіння словом, дає їй прекрасні умови для старту у творчості.
Характерною особливістю віршів є те, що Єлизавета не лише бачить те, про що
пише, вона намагається проникнути у психологію людини, мислить образно, цікаво.
Тому художні твори Єлизавети Несен сприймаються, як свіжий подих вітру. Їх
цікаво слухати і читати, вони дають наснагу для життя, духовного зростання.
Дівчина широко використовує різноманітні мовні прийоми: рефрен, порівняння,
метафори, епітети. Все це збагачує художні твори, які вона пише.
Громадянська
лірика також е залишає байдужих. Кожен з творів – це звертання до людства у
широкому розумінні цього слова. Адже в них вкладена душа авторки. І від того
вони набирають високого духовного змісту. Кожен вірш Єлизавети Несен – це ніби
своєрідний монолог, звернений до читача через той чи інший об’єкт, до якого
звертається сама авторка.
Яскравою
перлиною у творчості Єлизавети Несен є філософська лірика. Тут розкривається
незвичний внутрішній світ авторки. Природу вона віддзеркалює у своїх творах
через переживання і уяву людей. Таке олюднення звичайних явищ робить твори
Єлизавети Несен ближчими до читача, зацікавлює його.
Ця
своєрідність зовсім не заважає учениці школи №8 бути актуальною, сучасною у
поданні своїх художніх полотен. Вони заслуговують високої оцінки і підтримки з
боку тих, хто опікується розвитком літературної творчості.»
Член
Національної спілки письменників України О. Хало так відгукнулася про творчі
здобутки автора роботи : «Переді мною проби пера молодої людини з безмежним
світом радощів і бід, злетів і печалей, постійних випробувань і перемог чи
поразок. Нині, коли сонце волі завішено чорною накидкою війни на Сході,
Єлизавета хоче передати весь трагізм українського народу в розділі
громадянської лірики. І це їй вдається у довершеному вірші «Слова», де в
коротких реченнях передано жах і біль втрат. Метафоричність «Скінчилось чорнило
світу», «В землі зостались мрії», «Самотність п’є із нею каву» підсилює
актуальність проблеми війни і миру сьогодні. Автор виступає великим патріотом,
називаючи народ свій «титаном неповторним» [«Надія, с.25], картає президентське
«буде добре» [«Кому потрібна ця війна?», с.26], вірить у перемогу наших воїнів [«Патріотам»,
с.27], закликає без «кровопролиття» досягти омріяної волі [«Хвороба чорної
коси», с.28]. Єлизавета виступає не лише не байдужим спостерігачем дійсності, а
й активним учасником у момент великого душевного потрясіння від баченого й
почутого, що переноситься на папір.
У
вірші «Залиши мене», який відноситься до інтимної лірики, приваблюють повтори
напругою мислі, бажанням достукатися до серця.
У
філософській ліриці автор докладає неймовірних зусиль, щоб відтворити свої
роздуми про сенс життя, про споконвічні таємниці добра і зла, про внутрішні
шукання істини, про людські найвищі чесноти і недосконалість індивідууму. Про
це натякають і заголовки з розділу : «Місто брудних людей», «Метаморфози
думок», «Нариси твоєї поведінки».
Хочеться
побажати початківцю Несен Єлизаветі плідних пошуків у вдосконаленні свого
письма, де б поєдналися мудрість і краса, а рядки задзвеніли внутрішніми
кольорами поетичної натури, що називається поезією.»
Член
Національної спілки журналістів України та Полтавської спілки літераторів Н.
Шерстюк брала інтерв’ю у автора роботи і висловила схвальну оцінку щодо поезій
поета-початківця : « Несен Єлизавета вразила журі на «Поетичній весні 2016
року, взяла за душу. Така різнопланова особистість, як вона проявляє себе в
різних напрямках. Відрадно, що хоч авторка і не так давно пише поезії, проте
вже має свій почерк. Мені дуже приємно, що Єлизавета належить до складу тих
людей, які себе шукають, які хочуть чогось добитися. Нехай збірка «Сезонна
алергія» буде першою ластівкою в успішному творчому майбутньому».
